Щоразу, коли бачимо перед собою художні полотна Олександра Івановича Мельника відкриваєш щось нове, глибини, занурюєшся в інші пласти, яких раніше не заувважували.
Спадає порівняння із Всесвітом, який містить стільки незвіданого, цікавого, вражаючого, усього того, що людина, навіть найтитулованіший вчений, неспроможна й збагнути. Саме на цьому також акцентувала увагу Народна художниця України, професор Віра Іванівна Баринова-Кулеба.
«Його мистецтво – неземне. Воно у нього – космічне…», – каже вона.
Ми розмовляємо з Вірою Іванівною під час відкриття в бізнес-центрі «Леонардо» великої виставки українського художника-монументаліста, живопописця, графіка, куратора творчих проєктів Олександра Мельника. Експозицію відрито за сприяння відомого бізнесмена, мецената Армена Хачатуряна з юридичної компаній «Астерс».
Тут більше півсотні полотен. Потужна мистецька виставка. Подія надзвичайної ваги, адже художник-монументаліст показує чимало великих історичних картин. Особливістю є те, що вони – в одному просторі, ти ніби «переходиш» з епохи в епоху, із століття в століття, гортаючи сторінки нашої складної історії, переживаєшаси випробувань українського народу, береш близько до серця його печалі та радощі.
І ці роботи тебе не відпускають. Подивіться лишень на картину «Очі»!
Коли вирувала Революція Гідності, на Майдані така робота – «Очі» – була тільки у нього, в Олександра Івановича. Ним задумана, написана, пройнята думкою про кожного, з поглядом і надією у душу і серце кожного. «Очі» Вседержителя. Вони також тримали Майдан, який зводив очі до Господа, благав, молився. Щоб дав сил і наснаги вистояти, перемогти нечисть. Навіть «беркутівські» кулі не змогли пробити картину «Очі».
-Цей образ – «очі» – простежується і в інших роботах Олександра Мельника, – продовжує думку Віра Іванівна. – Усі «очі» з картин ніби з нами говорять.
«Бачу справи твої, людино!» – такий напис зробив Олександр Іванович на тій картині у майданівський період.
– Бог бачить усе, що ми робимо, – сказав нам раніше у розмові художник. – Це – образ Вседержителя, він споглядає на нас із куполів храмів. Саме звідти я «викадрував» ці очі. Вони дивляться не тільки у церкві на прихожан, на всі наші справи, а й на весь світ. У мене багато робіт із очима. Очі – це душа людини. Не треба зображати якусь міміку, покажи очі – і все буде зрозуміло. У мене в майстерні з усіх стін дивляться очі. Вони – найвиразніші, а тут ще і віками відібраний образ.
-Олександр Мельник – художник самобутній, глибокий, дуже національний, – говорить Віра Іванівна Баринова-Кулеба. -Добре знає історію нашого народу, своїми роботами пробуджує, показує, що сонце все одно засяє над Україною попри усі біди та лихоліття. У його картинах бачимо, що митцеві імпонує шлях до світлого, до живого, до ясного, до народження людини. Звідси і тема сонця у його роботах. Все лихе мине – і знову буде сонце, і будуть квіти, і буде життя на землі. Кожна його робота дуже багато про що говорить… Він не такий, як усі. У нього все йде з глибини, з душі. А художник тільки так і постає, коли свою душу малює. Мельник не малює те, що ви бачите, те, що ми бачимо – він малює те, що ми відчуваємо. І це відчуття він по-своєму передає.
Віра Іванівна звертає нашу увагу на образ матері, який постає з багатьох робіт художника. Це те, на чому, очевидно, й тримається світ живописця. Космічний світ. Образ матері – це Україна, земля, сяйво, яке дає усім життя.
В Олександра Івановича є картини з тематичного циклу «Мадонни».
«Мадонни» є духовною вершиною моєї творчості», -каже митець.
Ще перед війною, взимку 2022-го, художник почав писати свою «Мадонну», яка мала назву «Щаслива». Як розповідав нам живопсиець, «Мадонна» мала бути в чарівних квітах, усміхнена, сяюча. Але зобразити «Мадонну» усміхненою та щасливою не вдавалося, вона поставала на полотні сумною. Тоді художник приступив до нової картини – і також до «Мадонни», яку назвав «Неспалимою».
Потім була ще робота із цього циклу: «На згарищі». Але він не забув про недописане полотно – про свою «Щасливу»… «Написав картину про жінку при надії, вагітну, замріяну, яка мріє про щасливе майбутнє для своєї дитинки», – пояснював нам художник.
На цій виставці якраз і представлено усі «Мадонни» великого митця. Знову ж, очі цих «Мадонн» – ніби весь український світ. Цвіт нашої нації, її краса, милосердя, добро, щастя…
-Я вже й не полічу, скільки написав «Мадонн» – багато, – промовляє Олександр Іванович. – Вони були і на полотні, і на невеликих дошках… Усі розійшлися світом… На ці картини дивляться люди, захоплюються, і це мене дуже тішить.
Ось що розповів нам про сьогоднішню виставку член Національної спілки художників України, Заслужений діяч мистецтв України Олесь Васильович Соловей:
-Коли дивишся на картини Олександра Мельника, то відчуваєш неймовірну притягальну силу, магію «очей», магію квітів. Я назвав ці роботи стінописом, тобто тут є прямий перегук з фресок Софійського собору, тобто з витоками. Але це вже на новому рівні кінця двадцятого, початку двадцять першого століття. І це – епічна історія українського народу. Це, напевно, глибина душі Олександра Івановича, великого майстра. Він бачить усе своїм синівським серцем.
Його роботи, створені в різні роки впродовж півстоліття, є частинкою чогось більшого, на рівні українського міфу, вони – в тих глибинних пластах, які сягають витоків нашої історії, народу. І вони явлені душею Олександра Івановича, який події та явища бачить синівським серцем. Це дуже високе мистецтво, у картинах бачимо «поєднання» і громадянина, і водночас художника, і великого гатунку. Це – не задана тематика, це те, що прожито серцем. Він – дуже органічний автор, тут, у художніх роботах – його душа. Дуже справжній в цих творах, і тому вони взаємопов’язані, це, по суті, один великий твір. Оглядаючи виставку в бізнес-центрі «Астерс», могли б уявити, що заходимо до храму, де є безліч сюжетів Святого Письма. Тамтешній простір просякнутий молитвами і любов’ю. Таке ж відчуття виникає й у просторі бізнес-центру «Астерс», де є картини Олександра Мельника, – говорить Олесь Соловей.
Своїми враженнями поділився з нами Олесь Євгенович Шевченко, учасник національно-визвольного руху, громадський та політичний діяч, народний депутат України першого скликання:
-Я мав щастя і раніше відвідувати творчі виставки Олександра Мельника. Але щоразу, коли приходиш на цю подію, відчуваєш, що завітав на свято. Так, це свято, тому що бачиш незвичайну виставку. Мені особливо запам’ятовується образ жінки-матері, образ матері і дитини – центральний образ його творчості -, який супроводжує будь-яку із виставок художника. Це глибоко проймає наші душі і змушує думати про те, на чому стоїть наша нація, що її втримує від усіх ворожих навал, що дає надію на майбутнє. А це, наголошу, – образ матері і дитини, образ вічності українського народу.
Бізнесмен Армен Хачатурян переконаний, що художні картин Мельника треба показувати у всеукраїнському масштабі.
-Я дуже задоволений, що сьогодні у Києві проходить ця виставка. Це – відчуття щастя…
Богдан Миколайович Горинь, політичний та громадський діяч, народний депутат України 1-го та 2-го скликань, мистецтвознавець вважає, що “Олександр Мельник – це унікальна постать українського мистецтва. Варто лишень поглянути на тематику його робіт, на техніку виконання… Цьому немає аналогів. Його полотна – жива історія нашого мистецтва. Вони мають бути в найвідоміших музеях, варті того, щоб їх бачили люди, бо ж для цього митець їх створював. Але дуже прикро, що держава не закуповує такі високомистецькі твори. На жаль, у нас досі немає музею історичної картини. Утім, маю надію, що знайдуться меценати, які посприяють, щоб ці роботи бачили мільйони людей… Це потрібно зробити для утвердження нашого мистецтва, нашої духовності”, – зазначає мистецтвознавець Горинь.
-Творчість Олександра Мельника – це глибинне, потужне явище, закорінене в українську історію, в її ДНК, – передає свої враження від виставки Ігор Осташ, Надзвичайний і Повноважний Посол України. –Я думаю, що в Україні немає такого художника, який так потужно відчуває, що означає для народу війна, руїни, горе… Свого часу він поділився зі мною цікавою ідеєю – запропонував зробити миротворчу виставку в ООН. Митець прагнув своєю творчістю вплинути навіть на реформування ООН! Ось сьогодні, серед багатьох полотен є картина «Надія». Це – надія на те, що Україна вийде із страшної воєнної доби, залишивши позаду й минулі нещастя.
Запам’яталися слова Олександра Івановича під час презентації виставки:
-Художник повинен босими ногами відчувати свою землю.
І Мельник це відчуває, бо він – справжній, правдивий, з народу.
Дещо з біографії митця. Працює в галузі монументального мистецтва (мозаїка, вітраж, фреска, гобелен, розпис, ковка, скульптура), станкового живопису та графіки. Так, він – художник-монументаліст, його творча стезя – висвітлення правдивої історії України, яка нефальсифікована імперією, себто наша історія, сповнена величних, героїчних сторінок і страшних трагедій.
Найвідоміший і наймасштабніший проєкт члена Національної спілки художників України Олександра Мельника – Всеукраїнська виставка-бієнале “Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників”.
Олександр Іванович – лауреат мистецьких премій у сфері монументального та православного мистецтва. Лауреат Народної премії імені Тараса Шевченка. Його нагороджено орденом «За заслуги» III ступеня. Відзначений срібною то золотою медаллю Національної академії мистецтв України. Твори митця зберігаються у музейних та приватних колекціях в Україні та за кордоном, прикрашають Національний музей історії України (вітражі), Михайлівський Золотоверхий монастир (фрески), Головний залізничний вокзал у Києві (мозаїки), Київський академічний театр ляльок (розписи).
Світлана Фросевич, Леонід Фросевич
Світлини авторів
